Секретний шлях до скарбів Ватикану

Поговоримо про малодосліджену сторінку Другої світової війни. Роль армій Румунії та Італії. Особливо, про шлях українських культурних цінностей, які ці «визволителі», що прийшли на нашу землю з військами Гітлера, тихенько переправили в свої країни та до легендарних сховищ Ватикану. Питань накопичилося чимало. І чомусь офіційні представники цих країн вперто уникають будь-яких розмов на цю тему. Завжди переводять стрілки на фашистську Німеччину. Даремно…

Де три вагони золота Радянської України?

Чому влада незалежної України не може провести повноцінного розслідування стосовно гігантських скарбів, вивезених Гітлером і його союзниками з УРСР? Адже, нам є що шукати і результати для державного бюджету можуть бути  вагомими!

Вже не говоримо про зниклі культурні цінності…

Рівень драматургії цих розслідувань неймовірний.

Звідки у козаків CC 50 тонн платини?

Іноді історія підкидає такі головоломки, пояснити які просто неможливо. От звідки у 15 козацькому кавалерійському корпусі СС (XV. SS-Kosaken-Kavallerie-Korps)  взялися аж 50 тонн платини? І куди зникли?  У порівнянні з скарбами Мазепи чи бочонком золота Полуботка, 50 тонн платини видаються чимось нереально гігантським. Адже, лише кілограм цього металу орієнтовно може коштувати 65 тисяч доларів! Отож, сучасна вартість того козацького скарбу губиться десь на рівні 3 мільярдів доларів!

Є чимало свідчень про існування платинового запасу у козаків СС як і згадок про його загадкове зникнення.

Скарб Білого золота Української Козацької держави

Ця історія почалася в Австрії у 1945 році. І не закінчилася. Бо зникло 50 тонн платини, яка загадково опинилася у розпорядженні 15 козацького корпусу СС. Шукають і досі. Випадково до того розшуку долучилася і команда журналу «Музеї України». І з подивом зрозуміли, що повернулися до свого ж розслідування 2007 року в США! Не варто шукати платину! Гоняться за гігантським скарбом білого золота! Електр!

Золота українська субмарина Гітлера

Отримуйте першокласну сенсацію! У військовому флоті Третього Рейху – Кригсмарине був підводний човен з повністю українським екіпажем! Жодного німця! Навіть командир був етнічним українцем! Команда комплектувалася з колишніх бійців Петлюри і Скоропадського, які осіли в Німеччині та їх нащадків. Судно виконувало якісь секретні операції і в кінці війни опинилося в Чилі. Але, про все по порядку.

Платиновий паркан для дяді Васі

Нашу команду завжди рятує відчуття гумору. Бо якщо серйозно сприймати всі ті пригоди, у яких доводиться опинятися, людей з якими контактуємо, вдумуватися у факти, а особливо у цифри, можна отримати серйозну психологічну травму. Тому публікуємо цю абсолютно реальну історію, яку розповів колишній офіцер радянських спецслужб. Зрозуміло, для нас це гумор, а мужика посадили. Хоч і не на довго.

Скарб НКВД і шість екстрасенсів

Обожнюю своїх читачів! Переконані романтики, шукачі пригод, схильні до ризику, легкі на підйом. Про таку аудиторію можуть лише мріяти колеги-журналісти, що висвітлюють спеціалізовані теми. Фактично, читачі є повноцінними співавторами. Ось і цього разу, пережили розкішну, хоча комічну пригоду, перевіряючи стару легенду про кілька тонн золота Держбанку УРСР. Несподівано виникло шоу, яке сміливо можна назвати битвою екстрасенсів…

Супергрупа СБ ОУН: скарб зі схрону

Це дуже заплутана історія. І на перший погляд  напівфантастична. Журнал «Музеї України», як завжди, опинився на вістрі не дуже зрозумілого стороннім  шпигунського детективу, що відбувається у реальному часі. Нам обережно надають крихти інформації про невідому сторінку національно-визвольної боротьби на Західній Україні і неймовірну розвідувальну операцію, швидше за все, англійської розвідки періоду Холодної війни. Виходить, що якийсь підрозділ Служби безпеки ОУН, розпочавши співпрацю із західними спецслужбами, протримався аж до 1990 року! Їх так і не змогли викрити!

Легенда про золотий запас Радянської України

Тема суперскарбів завжди хвилює людей із традиційним достатком. Настав час знову повернутися до історії евакуації державних установ столиці Радянської України - Києва у 1941 році. Чуток, версій, розповідей ветеранів про той період накопичилося чимало. Документів практично нема. Отож, знову будемо переказувати легенду, очікуючи якихось підтверджень чи спростувань. Я вже зрозумів, що приречений писати про скарби! І не про відро золота, чи глечик срібних монет – про тонни! Ці оповідки ідеально вписуються в  розслідування  у містичній сірій зоні історії, які так подобаються читачам…

Суперскарби: огляд легенд

Лише згадки про них гріють кров. Сховані десь скарби кличуть в дорогу, піднімаючи з глибин душі вічну тягу до пригод і мандрів. На жаль, чи на щастя, ми виховані на казках і літературі, які переконують, що диво можливе. Очікування чогось неймовірного просто прикрашає сірі будні. Часто, в кінці життя, виявляється, що лише те очікування і було чимось справжнім і чистим…

Сталося так, що маленькій міжнародній команді журналів «Музеї України» і «Нова Січ», довелося долучитися до реальних розслідувань таємниць гігантських цінностей, що мають певний стосунок до химерної української історії. Зрозуміло, жодного скарбу не знайшли, але змогли стати першоджерелами багатьох легенд, які мають власний розвиток, виводячи з рівноваги істориків.

Таємниця схрону СБ ОУН

Продовжується інтрига довкола таємного схрону СБ ОУН, знайденого у Західній Україні. Відповідно, триває якась складна гра невідомої нам групи осіб, як ми підозрюємо, колишніх офіцерів радянських спецслужб і журналістами часопису «Музеї України». Чомусь вони вибрали нас для оприлюднення досить специфічної, але ексклюзивної інформації про недавню історію. В результаті, ми створили серію сенсацій. А задуму наших «інформаційних партнерів»  ще не розгадали… Між тим, ця досить захоплива і трохи ризикова для обох сторін гра, триває. Отримуйте нові деталі.

Охота на архивы СБ ОУН и Аненербе

Похоже пришло время тайн Третьего Рейха. В разных странах возникают некие документы, вещи каким-то образом связанные с обществом «Аненербе» - наследие предков, ставшего подразделением СС. Неожиданно для нас самих, маленькая команда авторов журнала «Музеи Украины», вновь оказалась в странных эпицентрах мистических расследований и событий. Оказывается, существуют архивы Аненербе, которые попали в руки сотрудников службы безопасности ОУН! Но, обо всем по порядку.

Танки-сейфи СС ставки «Вервольф»

Здається, знову створили першокласну історичну сенсацію. Вірніше, перевірили легенду. Є програма «Руйнівники міфів», мабуть нам час починати цикл «Ревізія легенд». До того ж, ми самі ті легенди спершу і створюємо. Можна сказати, що закінчився перший етап масштабного міжнародного розслідування таємниць Третього Рейху. Географія, склад і кількість учасників – вражають. Схоже, комусь доведеться летіти до Антарктиди. Ми ж збираємося у Вінницьку область…

ОУН проти «Вервольфу»: суперскарб Гітлера

Розслідуємо найзагадковішу сторінку Другої світової війни: перебування в Україні Гітлера, діяльність Аненербе, шлях гігантських скарбів, операції ОУН-УПА. Інформації обмаль. Здобувається вона дуже важко. Заважають професійні скарбошукачі, які першими розкусили значення розкопаних фактів. Додайте сюди нездоровий інтерес спецслужб, різноманітних авантюристів – можливо зрозумієте, в яких екстремальних умовах працює маленька команда журналу «Музеї України», яка знову випадково опинилася у всіх цих детективних епіцентрах… Як завжди, ми залишаємося єдиним легальним центром оприлюднення ексклюзивів. І це не завжди радує…

Виктор Тригуб: «Информация о сокровищах Рейха дороже самих кладов!»

Эта маленькая международная группа вовлечена в целую серию мистических исторических  расследований. В результате, абсолютно не желая того, они оказываются в центре очень резонансных событий. Ведь прошлое имеет огромное значение как для настоящего, так и для будущего. После поисков легендарных казаческих регалий, сабли Мазепы, секретных архивов-спецхранов, спровоцировавших некоторые операции нескольких спецслужб, они не любят говорить о международной политике. Вторая нелюбимая публичная тема – всевозможные клады и сокровища. Хотя, если честно, любое историческое исследование находится в этих четких рамках – власть и деньги.

Кортик Аненербе. Шифр КГБ до Землі Королеви Мод.

Ця історія взагалі неймовірна. Рівень містики і таємниць значно перевищує поріг сприйняття звичайної людини. Улюблена нами Сіра зона історії і міжнародної політики. Можливо, це початок якоїсь карколомної серії пригод, до участі у яких буде залучено чимало людей, які на цей момент і гадки не мають про Аненербе, нацистський кортик, загиблого на борту пароплава «Адмірал Нахімов» генерала КГБ та легендарну базу фашистів десь на Землі Королеви Мод…

Антарктида: до золота Третього Рейху!

Такої божевільної історії у нас ще не було! Хоча за десять років у музейній журналістиці, куди  тільки не потрапляли! Ми вже давно не шукаємо пригод – вони самі знаходять нас. Видумати такий сюжет – неможливо. Події відбуваються щодня у реальному часі. І якщо мої читачі, зручно вмостившись перед компом, сприймають ці статті як щось пригодницько-фантастичне, то мені доводиться це все проходити. Енергетика тут надпотужна. У непідготованих людей натурально «рве дах». Нас поки рятує досвід, легкий професійний цинізм та гумор. Без гумора міжнародних розслідувань краще не починати! Бо теми аж занадто серйозні…

Лондон: знайдено невідомий портрет Мазепи!

Знову Лондон. Аукціон «Російський розпродаж». 7 червня 2010 року. І першокласна сенсація – виник практично невідомий портрет Гетьмана Івана Мазепи  художника Сергія Соломко. Як завжди, чітко спрацювала міжнародна система оповіщення про появу українських робіт, налагоджена журналом «Музеї України». Інтрига почалася!

Лот №34. Саме довкола нього почнеться тиха закулісна боротьба.

Пошуки скарбів
Полуботка

Вперше вдалося
провести таємне неформальне розслідування слідів вкладу Полуботка в Англії!
Логіка зрозуміла – потрібне втручання українського уряду! Ми кажемо, що скарб
є, складає фантастичну суму з багатьма нулями, і працює на групу сучасних
банків, господарі яких походять з однієї Середземноморської країни!

Альпы: найден тайник Аненербе?

Ни подтвердить, ни опровергнуть здесь ничего нельзя. Не указываются географические названия, не называется ни одна настоящая фамилия. Сплошные тайны, мистика, недоговоренность. Никаких комментариев нет! Мы получили некие крохи информации и несколько фотографий. Что это? Шутка или правда? Наш журнал не имеет возможности выехать в Альпы и все перепроверить. Да и если вдруг появится такая возможность, сомневаемся, что нам покажут больше, чем нужно. Это не та тема! Но, какой журналист откажется от участия в подобном расследовании? Поэтому постараемся излагать все в виде легенды. Время все проявит… Все может быть